Поради батькам рекомендації МОН
Навчаємось вдома разом з вихователями
Тиждень 04.05-08.05
75 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні
1941—1945 років
(9.05.1945)
У нескінченному плині історії тільки час відокремлює головне від другорядного, дріб’язкового, загальнолюдське від особистого. Для учасників і сучасників Другої світової, складовою частиною якої була Велика Вітчизняна війна, головним стало все — страх смерті, благородний гнів, лихоліття тяжких випробувань і безмежна радість перемоги.
Для українського народу війна розпочалася значно раніше Великої Вітчизняної — ще у вересні 1939 року. Двічі прокотилася вона вогненним смерчем Україною. Спопеляючою блискавицею пронизала серця й душі, опалила кожну сім’ю та оселю, кожне життя. Її гірка правда ніколи не полишить нас. Саме тому війна й досі не закінчилася для багатьох. Для фронтовиків вона — у спогадах, ранах і нагородах, які дотепер знаходять своїх героїв. Для вдів, матерів і дітей, усіх тих, хто не дочекався рідних із далеких фронтів, вона — у скорботі й надії дізнатися про місце їх загибелі, поховання.
Для всіх нас війна — вічно в незгасній пам’яті. Адже пам’ять — частина духовного життя народу, його найсвятіша істина. Той, хто пам’ятає, завжди сильніший, бо озброєний досвідом минулого. Досвідом боротьби та подолання труднощів, самозречення та відданості, мужності й непокори.
Понад 40 місяців — із червня 1941-го по жовтень 1944-го — палахкотіла на українській землі Велика Вітчизняна війна. Лилася кров, плюндрувалися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані та добровольці, чоловіки й жінки, робітники та селяни, комуністи й безпартійні, атеїсти й віруючі, люди різних поколінь, національностей, професій. На захист рідної землі стали всі, навіть діти «ворогів народу», молодь, якій судилося дивом вижити в голодному 1933-му, в’язні сталінських таборів.
Події Другої світової війни не перестають вражати силою народного духу, величчю подвигу мільйонів, що піднялися на захист Батьківщини, своїх осель і родин. Про це створено тисячі книг, кінофільмів, картин, симфоній, пісень. Однак тема героїзму в роки війни нескінченна, бо має вічне джерело, витоки якого — у народній пам’яті, що закарбувала імена тих, хто поліг в ім’я Перемоги. Ця пам’ять незгасна — вона в наших серцях. Ми назавжди запам’ятаємо часові та просторові рамки епопеї визволення України: від 18 грудня 1942 року до 28 жовтня 1944 року; від села Півнівки Міловського району на Луганщині до Закарпаття.
З кожним днем тих, хто бачив страшні лики Великої Вітчизняної війни, залишається все менше та менше. Скоро пам’ять про події залишиться лише в історичних книгах, проте забувати про подвиг ми не маємо права.
Усе далі відходить від нас 9 травня 1945 року, але, як і раніше, пам’ятаємо, якою ціною дістався той день. День Перемоги став священним для кожного з нас. Немає жодної родини, якої б не торкнулося горе. Тисячі воїнів пішли на фронт, тисячі наших земляків працювали в тилу. На захист Вітчизни піднялися всім народом і зуміли відстояти право на мирне життя.
Здобути мир у боротьбі з фашистськими загарбниками вдалося ціною неймовірних зусиль, величезних жертв. Велася боротьба не проти окремої держави або народу, а проти розповсюдження руйнівної людиноненависницької ідеології.
Тому ми повинні пам’ятати про минуле та дякувати старшому поколінню за подаровані свободу, рівність, щастя — велику Перемогу. За неї заплачено мільйонами життів, сльозами рідних і близьких
Виставка малюнків присвячена 75 річчю "Ми за мир!"
Тиждень27.04- 30.04
Виставка малюнків дітей разом з батьками "Чистота- запорука здоров`я"
.jpg)
Всесвітній день охорони праці 2020
Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.
У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.
В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.
Благаємо - дотримуйтесь правил з техніки безпеки!
У 2020 році МОП у Всесвітній день охорони праці робить акцент на надзвичайно важливій проблемі, актуальній для всього зайнятого населення у світі. Девіз Дня охорони праці 2020 звучить так: «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя». Тему змінено через поширення коронавірусної інфекції COVID-19. До початку пандемії МОП планувала присвятити День ОП 2020 іншій проблемі — насильство і домагання у сфері праці
Зростає занепокоєння щодо швидких темпів поширення коронавірусної інфекції у одних регіонах світу та щодо спроможності зберегти тенденцію до їх скорочення — в інших. Уряди, роботодавці, працівники та їхні організації стикаються з колосальними викликами, намагаючись боротися з пандемією COVID-19 і забезпечити безпечні та здорові умови праці. На додаток до нинішньої кризи, має місце стурбованість щодо відновлення діяльності у спосіб, який забезпечить підтримання прогресу, досягнутого в припиненні передачі інфекції. Саме тому Всесвітній день охорони праці, який також називають Днем безпеки та здоров’я на роботі, буде присвячений подоланню спалаху інфекційних захворювань у світі праці, з особливою увагою до пандемії COVID-19. Його мета — стимулювати національний тристоронній діалог із безпеки і здоров’я на роботі (БЗР).