В.Сухомлинський

Консультація для вихователів на тему:

« Народні казки та «математичні казочки »

Сьогодні ми розглянемо казку, як засіб формування математичних уявлень дітей дошкільного віку. "Казка, гра, фантазія, - пише В.О. Сухомлинський, під впливом почуттів, що породжені казковими образами, дитина вчиться мислити словами. Діти знаходять велике задоволення у тому, що їхня думка живе у світі казкових образів, в них – перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного".

Ми знаємо, для того, щоб процес навчання відбувався ефективно,він має бути невимушеним і цікавим. Казка особливо цікава дітям, адже вона знайома кожній дитині ще з раннього дитинства, вона привертає увагу своєю композицією, фантастичними образами, виразністю мови, динамічністю подій. Діти самі не помічають, як в їх думки проникають поняття, в тому числі і математичні.

Крім того заняття з математики будуть ще цікавішими і придбають яскраве емоційне забарвлення, якщо мова на занятті піде про відомого казкового героя якому потрібно надати допомогу в перерахунку предметів, складанні і виконанні завдання, проходження лабіринту і т. д. Такі заняття діти сприймають інтуїтивно і дуже легко, тому що із задоволенням проводять час у видуманому чарівному світі та хочуть туди повертатися знову та знову.

При використанні казок в процесі навчання математики основний акцент робиться не на запам'ятовуванні навчальної інформації, а на глибокому її розумінні, свідомому і активному засвоєнні, так як діти не помічають, що вчаться, розвиваються, пізнають, запам'ятовують щось нове. Таким чином усна народна творчість сприяє розвитку образного та логічного мислення, пам’яті, уяви.

Сформувати у дітей уявлення про простір та час, частини доби, величину предметів, порядкову та кількісну лічбу допоможуть українські народні казки «Котик і Півник», «Коза Дереза», «Солом’яний бичок» «Колобок», «Круть і Верть», «Лисичка і Журавель», «Пан Коцький», «Ріпка», «Гуси-лебеді» та ін. Використовуючи дані казки і їх героїв, діти вивчають і закріплюють поняття «великий», «маленький», « менший», «найменший» «високий», «найвищий», «низький», виконують завдання і дають чітку та впевнену відповідь на запитання: «виставляють певну кількість героїв казки », « скажи, хто справа від зайчика? »,«хто стоїть посередині між мишкою та зайчиком? », «скільки героїв у казці?»; засвоюють поняття «попереду», «позаду», «між», «за», «над» та ін..

Для закріплення понять рівності та нерівності ( «більше», «менше» «порівну») можна використовувати казку «Двоє жадібних ведмежат».

Знайомлячи та закріплюючи знання дітей про числа та цифри згадуємо про такі казки: «Троє поросят», «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка і сім гномів»,«Двоє жадібних ведмежат»,«Три ведмеді» і т. д.

Загадки, прислів'я, приказки, лічилки, вірші і казки можуть бути використані не тільки на заняттях з математики, а й в індивідуальній роботі, в іграх дітей, з метою закріплення пройденого матеріалу.

Роботу з дітьми з розучування загадок, прислів'їв, приказок, віршів математичного змісту можна запропонувати і батькам для заучування вдома.

Математика – наука досить складна.

«Математика - це мова, на якій написана книга природи.» (Галілео Галілей)

Не всім вона дається легко, а долучити дитину до посидючості і любові до чисел ще складніше. Останнім часом у педагогів користується популярністю такий метод, як математичні казочки. Все частіше до них вдаються в садках. Дітям дуже подобається на ціле заняття занурюватись у казку, вирушати у казкову подорож разом із казковими героями, де на них чекає чимало пригод і несподіванок. Адже країна Математика знаходиться в такому місці куди не доїдеш автобусом, не довезе поїзд, не долетиш літаком, не допливеш кораблем, навіть в космосі її не знайдеш. Тільки завдяки розуму, думці та уяві можна там побувати разом з казковими героями.

Казки включають в математичні заняття, при повторенні або закріпленні теми, яку вивчають, використовують під час режимних моментів (на прогулянці, перед сном, під час самостійної діяльності дітей і т.д).

Формування математичних знань, умінь і навичок вихованців є одним з найважливіших завдань вихователя, оскільки математика займає виняткове місце серед інших наук, вона відіграє важливу роль у розумовому вихованні дитини, «допомагає у вивченні природи і суспільного життя». «Математична казочка» стала своєрідним з’єднувальним містком теорії з практикою в процесі вивчення математики.

Мета дидактичних ігор та вправ:

Розширювати і збагачувати первинні орієнтації дитини в кількісних та порядкових відношеннях навколишньої дійсності.
Формувати певні способи діяльності дитини, які необхідні їй для задоволення пізнавальних потреб.
Використовувати математичні матеріали як основу для розвитку та вдосконалення сенсорних дій.

Інноваційність технології :

забезпечення розв’язання сенсорно-пізнавальних завдань; завдань з розвитку дрібної моторики, засвоєння елементарних математичних понять через гру в спеціально створених казках з математичним змістом.
активне включення дитини в відтворення сюжету казки, вирішення проблемних ситуацій.
цікавий варіативний дидактичний матеріал.
інтеграція пізнавальної діяльності з іншими видами діяльності (мовленнєвою, руховою, художньо-естетичною).
особистісно-орієнтований підхід.

В «Математичних казочках» використовується матеріал:

авторські тексти казок.
демонстраційний матеріал: великий фланелеграф, набір великих пласких зображень за сюжетом казок.
роздавальний матеріал: маленькі фланелеграфи (за кількістю дітей), набір маленьких пласких зображень за сюжетом казок (за кількістю дітей)

Організація та проведення

Дидактичні ігри та вправи «Математичні казочки» організовуються та проводяться з підгрупою (5-6) дітей протягом дня впродовж 5-10 хвилин. Можна організовувати з малою підгрупою (2-4) дітей. Це дозволить вихователю краще бачити кожну дитину, особливості її розвитку, її індивідуальний розумовий потенціал.

При проведенні дидактичних ігор та вправ «Математичні казочки» вихователі дотримуються таких вимог:

навчають дітей способам вирішування незнайомих їм дидактичних завдань;
поступово розширюють та ускладнюють дидактичні ігрові завдання, які ставляться перед дитиною;
забезпечують довготривале вправляння у виконанні тих самих дидактичних завдань;
супроводжують свої дії словами.

Робота з «Математичними казочками» проводиться поетапно:

І етап: вихователь розповідає математичну казку; разом з дітьми за сюжетом казки викладають зображення на демонстраційному фланелеграфі; грають; розв’язують проблемні завдання.
ІІ етап: вихователь розповідає математичну казку та викладає зображення на демонстраційному фланелеграфі, а діти на роздавальних фланелеграфах викладають зображення за сюжетом казки, грають, розв’язують проблемні завдання.
ІІІ етап: вихователь (або дитина) розповідає математичну казку, діти самостійно викладають зображення на роздавальних фланелеграфах за сюжетом казки, грають, розв’язують проблемні завдання.

Протягом усього дошкільного віку у дітей формуються елементарні математичні уявлення, як на заняттях так і в повсякденному житті, які стають основою для розвитку логічного мислення і подальшої навчальної діяльності.

РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Нова школа потребує нових підходів до освіти і виховання дітей, які утверджуються на засадах демократизації та гуманізації, пробудження національної культури. Сучасні форми роботи будуються на інноваційних ідеях, які відображають вітчизняний та зарубіжний досвід. Втім, творча спадщина В.О.Сухомлинського залишається дорогоцінним скарбом для кожного учителя чи вихователя, адже у своїх працях видатний педагог не оминув практично жодної педагогічної проблеми. У книзі «Серце віддаю дітям» педагог-учений дає філософське осмислення процесу виховання і навчання дітей. Він вчить, що дитині потрібно давати змогу щодня відкривати для себе щось нове, відчувати радість сприйняття. Розвиток розуму, за його переконанням, необхідний дитині не тільки для праці, а й для повноти духовного життя. Тому необхідно різними засобами розвивати інтелект, а знання як інструмент розумового виховання мають шліфуватися в продуктивній праці, дослідницькій роботі, самостійному вивченні життєвих явищ, у спробах літературної творчості.

В.О.Сухомлинський стверджував, що «повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили дитини, її здібності, було б немислимим, якби не спеціальна спрямованість, скерованість навчання – розвивати розум, виховувати розумну людину навіть за умови відносної незалежності розумового розвитку, творчих сил розуму від обсягу знань». Він приділяв великого значення вивченню математичних наук та розвитку математичного мислення. У книзі «Сто порад учителеві» В.О.Сухомлинський зазначає: «Математичне мислення необхідне для успішного вивчення усіх предметів; математичні здібності – це яскравий прояв якостей розуму, які відіграють велику роль у пізнавальній і творчій трудовій діяльності. Завдання школи – піклуватися про розвиток математичних здібностей усіх учнів». Сьогодні науковці серед найважливіших компонентів математичних здібностей виділяють: специфічна спроможність до узагальнення математичного матеріалу, спроможність до просторових уявлень, математичну пам’ять на схеми розмірковувань та доказів, на методи вирішення завдань та принципи, підходи до них. В.Крутецький дає таке визначення математичним здібностям: «Під здібностями до вивчення математики ми розуміємо індивідуально-психологічні особливості (передусім особливості розумової діяльності), що відповідають вимогам навчальної математичної роботи і що зумовлюють інший рівень умов успішного творчого оволодіння математикою як навчальним предметом, зокрема, щодо швидкого, легкого і глибокого оволодіння знаннями, вміннями і навички у сфері математики».

В.О.Сухомлинський наголошував, що виняткового значення слід надавати дослідницькому характеру розумової праці: спостерігаючи, думаючи, вивчаючи, зіставляючи, діти знаходять істину або ж бачать, що для відкриття істини потрібні нові спостереження, потрібне читання, експериментування .

Василь Олександрович радив розвивати математичні здібності дітей через гру. Оригінально подане завдання – це захоплююча гра. Вона не перевантажить дітей і виробить необхідні навички. Саме в дошкільному періоді починають формуватися спостережливість, уміння міркувати, робити висновки [4, 72]. Крім того, видатний педагог вважав, що потрібно розвивати у дітей логічне мислення, пам'ять, творчу уяву, вміння використовувати під час навчання предмети і явища навколишньої діяльності, наділяючи їх казковими рисами. Казку можливо застосовувати як засіб ознайомлення дошкільників із логіко-математичними поняттями. Василь Сухомлинський, порівнюючи її із грою, називав казку яскравим виявлення найсильніших інтелектуальних та емоційних якостей людини [4, 36]. У казках письменник говорить про складні і абстрактні поняття просто, доступно, зрозуміло.

Під час практичної роботи за змістом казок з метою розвитку математичних здібностей можливо використати нетрадиційні методи навчання математики, як-от: проблемні ситуації та завдання, завдання з елементами пошуку, задачі-жарти, задачі-загадки, задачі з казковим сюжетом. Використання нетрадиційних математичних завдань навчає дітей встановлювати взаємозв'язки, взаємозалежності; усвідомлювати, що число, форма і величина не залежать від кольору, місцезнаходження і матеріалу предмета; складати та розв'язувати задачі.

Розумова робота дошкільників над казкою відбувається в чотири етапи:

сприймання казки;
фантазування, коли дитина має змогу «оживити» матеріал, наповнити його додатковою інформацією, «увійти» в нього;
запам’ятовування (під час запам’ятовування дитина логічно мислить);
мислення (логічним мисленням дошкільника є створення проблемної ситуації, а відтак її розв’язання).

Для результативного розвитку математичних здібностей старших дошкільників та успішного формування їхніх логіко-математичних вмінь можна дібрати твори Василя Сухомлинського, якіпотім використовувати під час ознайомлення дітей з такими математичними поняттями, як-от: час, величина, цифра, число і рахунок («Мишкові купили велосипед», «Права й ліва рука», «Як Оленка хотіла весну наблизити», «Велике й мале» тощо).

Використання казки з метою розвитку логічного мислення та математичних уявлень дошкільників зробить цікавим заняття з математики та сприятиме формуванню пізнавального інтересу дітей.

Пробудити інтерес учнів до вивчення математики допоможуть завдання практичногохарактеру, особливо ті, які діти зможуть виконати не у класній кімнаті, а на свіжому повітрі,адже за словами В.О.Сухомлинського, «середовищем, фоном для переживання і сприйняття світоглядних істин є краса природи»